Щось стомилась наша спинка
І затерпли пальці.

Встанем, друзі , на хвилинку.

Скачем на скакалці.

Присідаєм і встаємо,

Пальцям працю ми даємо:

В кулачок і з кулачка,

Щоб рука була гнучка.

Трохи шию розімяли

І за парти посідали.

Щоб продовжити урок,

Із-зі парт мерщій на крок.

Стали рівно, як дуби.

Потім всі знайшли гриби.

Піднялися , як смереки,

Потягнулися далеко.

Руки ставимо у боки

І скачемо, як сороки.

І прогнулись, мов берізки, потім витерли геть слізки.

Всі плечима повели

Втомлені мов не були.

Вже і сонечко пригріло,

Вже проснулися сніги,

Де було геть зовсім біло, проталин стеляться круги.

Як же вітер, діти, дише?

Як дерева він колише?

Як прогинаються берізки?

Як же чешуть свої кіски?

Як же птахи прилітають?

Як радіють вони й грають?

А тепер присіли й встали.

Втому нашу геть прогнали.

У двері стука фізкультхвилинка,

Уже затерпла в діток спинка.

Тягнем до сонця наші руки

І присідаєм легко, без муки.

А тепер встали і ледь прогнулись

Хвилинка щезла, а ми й не зчулись.

У  повній версії (.doc) близько 40 фізкультхвилинок...